Духовні скрєпи «Народного Фронту»: Рада зібралася вирощувати дітей з «високими моральними якостями»

У
грудні 2014 року «народофронтівець» Павло Унгурян закликав релігійні
громади молитися за прийняття законопроекту про дозвіл релігійним
організаціям засновувати власні загальноосвітні школи. Молитви було
почуто: 2 червня Рада прийняла законопроект у другому читанні —
незважаючи на те, що за Конституцією освіта у нас відокремлена від церкви.

Коротко суть нововведення така: відтепер релігійні організації можуть
засновувати в Україні власні дитсадки та загальноосвітні школи, що «своїми наслідками матиме зростання кількості дітей та молоді з високими моральними якостями і духовними цінностями»
(з пояснювальної записки до законопроекту). Авторами ідеї виступили три «народофронтівця»: радник Яценюка, релігіознавець Віктор Єленський,
голова «Спілки молодих християн України» та відомий борець з порнографією Павло Унгурян, а також голова комітету з питань науки і освіти Лілія Гриневич.

Власне, не те щоб раніше діти в Україні не мали права вивчати у школі
основи релігії — мали, та ще й як. Навіть тоді, коли батьки не дуже
цього і хотіли. Принаймні, коли у 2014 році представники українських
церков звернулися до Міносвіти з проханням зробити вже існуючий
факультативно шкільний курс християнської етики обов’язковим предметом у 5-6 класах, піднявся чималий ґвалт. Особливо після того, як Яценюк
нічтоже сумняшеся заявив громадськості: «Важливо,
щоби такий курс дійсно проповідував Боже Слово і навчав дітей, як треба
поводитися, думати про свою країну, як треба спільно молитися і виконувати Боже Слово».

Масла до вогню підлив тоді й один з розробників курсу, декан
гумфакультету Острозької академії Василь Жуковський, звинувативши
батьків у тому, що вони не розуміють «історичності моменту». «Кто
они — родители современных детей? Это люди, которые воспитывались в советские времена и сформировались на атеистических ценностях. О какой
христианской морали может идти речь в этих семьях? Они не могут достойно
воспитать детей», — заявив Жуковський в інтерв’ю «Фокусу».

Утім, тоді Міносвіти таки зглянулося над «недостойними» батьками і заліпило компромісний варіант під назвою «курси морально-духовного
спрямування». Власне, майже ті ж яйця, лише у профіль, зате не так явно
нагадують пресловуті сусідські «духовні скрєпи». І з Конституцією не так
відкрито конфліктують — бо ж, якщо хто ще пам’ятає, за статтею 35, ч. 3 церква в нас відділена від держави, а освіта — від церкви, і хоч ти лусни.

Однак, судячи з того, що «народофронтівський» законопроект таки
прийнято, луснути доведеться не його ініціаторам, а Конституції. Про що
Головне юруправління та Головне науково-експертне управління у своїх висновках щодо законопроекту
так чесно і написали: мовляв, звиняйте, добродії, але від ваших ідей
статті 35 Конституції дуже боляче, а статті 6 Закону «Про свободу
совісті» так і зовсім триндець. При цьому нагадується, що взагалі-то
зараз згідно з цим Законом України «Про свободу совісті» громадяни мають
повне право створювати незагальноосвітні навчальні заклади для дітей
(недільні школи, наприклад) і навчати їх там виконувати Слово Боже у будь-яких трактовках — відповідно до конфесійних поглядів батьків. З богословськими вишами теж усе гаразд, і дипломи їхні визнаються
державою. Тобто, політика проста: студенти — люди дорослі і самі
розберуться, чому їм навчатися, дітей у приватному порядку навчайте,
чому хочете, а ось у систему загальної шкільної освіти не лізьте. Бо за
Конституцією світська вона у нас, ця система освіти, і крапка.

Тим не менше, ініціаторам законопроекту здалося, що така світська система не забезпечує достатньої духовності. «Как
известно, до сих пор государство только признавало дипломы религиозных
ВУЗов. Но для нас наиболее важным является то, чтобы именно в детских
садах и школах, основанных церквями, происходило духовное воспитание и формирование наших детей», — цитує Павла Унгуряна християнський портал invictory.com.

Іншими словами, виходить, що впливу родини, недільних шкіл та пресловутої християнської етики у світських школах для «наших дітей»
недостатньо, і для справжнього духовного виховання треба ізолювати їх у
школах церковних. Воно, звичайно, можна сказати, що ніхто силоміць
нікого в ці школи затягувати не буде і взагалі вибір освіти для дітей —
то справа їхніх батьків, та й по всьому. Але ж, по-перше, залишається
Конституція, на яку, виходить, у черговий раз наплювали з високої
дзвіниці, вибачте за антиклерикальний каламбур. А по-друге, до чого
призводить укорінення духовних скрєп у світській державі — ми вже
бачили. А хто не бачив, може Lifenews подивитися.

А тепер розв’яжемо простеньку задачку на елементарну логіку: яка релігійна організація у нас в Україні зараз найбільш заможна і,
відповідно, здатна навідкривати найбільше шкіл? Правильно, УПЦ Московського патріархату. Тобто, «святєйший патріарх всєя Русі» Кирило,
він же у миру — Володимир Гундяєв. Не останній, до речі, спец по формуванню духовних скрєп — як-ніяк, права рука
іншого Володимира. І якщо побожні депутати «Народного фронту» разом із наївним Сєнєю сподіваються, що цей спец навчить українських школярів
«виконувати Боже Слово і думати про свою країну», то їх вже невдовзі
очікує неприємний сюрприз. І скаржитись нема на кого буде — бо ж окрім
духовності, треба ще й мізками думати, коли на кнопочку у Раді тиснеш.
Якщо, звичайно, Бог тобі ті мізки дарував.

Источник:
pic.com.ua

ПРОЧИТАЛ ? ПОНРАВИЛОСЬ? ПОДЕЛИСЬ С ДРУЗЬЯМИ !